Ілюзія життя. Історія про кохання, обман, образу та надію від Стаса Жиркова. Театральний блог

2 листопада 2016, 15:12 729
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Спектакль Ілюзії – це історія про мене. І про нас. Про мої почуття. Про м'якість світу. Про любов та самообман. Про щастя жити поруч та почуття публічної самотності, яке вбиває

Я любил тебя больше, чем ангелов и самого,

И поэтому дальше теперь

От тебя, чем от них обоих

И. Бродский

Дуже нелегко було київським театралам планувати вечір 21 жовтня. У цей день найуспішніший танцювальний колектив країни Київ Модерн-балет, яким беззмінно керує Раду Поклітару, відзначав своє десятиріччя. Аншлаговий театр Російської Драми імені Лесі Українки святкував 90 років з дня створення, а в театрі оперети режисер і художній керівник театру Золоті Ворота Стас Жирков показав свою першу антрепризу Ілюзії.

Фото: Facebook/Zoloti Vorota Teatr

Хочу відзначити той факт, що актори – Віталіна Біблів, Олеся Журавська, Мітя Рибалевський, Олексій Нагрудний, і режисер своє дітище антрепризою не називали, натякаючи нам, глядачам, на серйозність постановки і глибину смислів. Пізно ввечері прем'єрного дня стрічка FB наповнилася безліччю вдячних постів, звернених до акторів, режисера і продюсера. Відомі медійні та рядові глядачі були одностайні – спектакль Ілюзії відбувся, і має всі шанси стати одним з найгучніших в цьому театральному сезоні.

Олексій Суханов: "…исполненное этим вечером в Киеве впечатляет и режиссерскими находками, и музыкальным оформлением, и, конечно, абсолютно завораживающей актерской работой ... вчетвером на сцене создать мир, где волшебным образом смешать всё: иронию, смех, боль до мурашек, до слёз! ... прожить сценарные жизни так, что буквально повелевать залом! ... вот мы хохочем, мгновение и ком в горле!"

ТатусяБо: "Це щось таке правдиве і неймовірне…. Коротше, там любов і роки, але сюжет переказувати марно... І я ще ніколи так не сміялася і не плакала одночасно"

Ольга Грицик:"Ооох, я зараз буду сентиментальна... бо це про любов, таку – коли боїшся померти не через страх смерті, а щоб не боліло тому, хто поряд. … Віталіна Біблів, Мітя Рибалевський, Олеся Жураківська, Олексій Нагрудний, браво Вам! Ви були просто неймовірно розкішні! Окремі овації Стасу Жиркову – це якийсь спеціальний талант транслювати таку глибину через сміх і навіть регіт"

Мені важко писати про режисера Стаса Жиркова – я визнаю свою абсолютну суб'єктивність: художній керівник театру Золоті Ворота – мій улюбленець. Ілюзії – восьмий за рахунком спектакль, поставлений Жирковим і мій восьмий Жирковський побачений.

Наташина мечта, Любовь людей и Сталкеры, Потрібні брехуни и Слава героям, Браковані люди и Відчуття за стіною – спектаклі цільні, цілісні й наповнені. Як я люблю говорити – з післясмаком, про подумати. У Жиркова, як мені здається, є відмінна риса – всі його спектаклі командні. Неможливо виділити когось або щось конкретне – круту режисерську роботу, гру талановитих акторів або феєричний, глибокий фінал. Є ідея, історія, емоція. І я, глядач, дивлюся, слухаю, відчуваю і вірю. Не розбираючи на шматочки. Приймаючи (або не приймаючи) цілком. Ілюзії – такий же цілісний, командний спектакль, як всі Жирковські. І особливий одночасно. Ця прем'єрна вистава не зрушила з п'єдесталу мою улюблену постановку від Жиркова, але зуміла з першого разу закохати в себе. Ілюзії – це історія про мене. І про нас. Про мої почуття. Про м'якості світу. Про любов і самообман. Про щастя жити поруч і почуття публічної самотності, що вбиває.

Фото: Facebook/Zoloti Vorota Teatr

Автор Ілюзій – російський режисер і продюсер Іван Вирипаєв. Шанований і модний драматург, улюблений в Європі. Сам Вирипаєв вважає Ілюзії одним з найкращих своїх творінь. Вистава розповідає про дві сімейні пари, які прожили довге спільне щасливе життя і дружили між собою понад півстоліття. Комедійна історія про людей похилого віку, що люблять одне одного, виявляється драмою. Нелюбов штовхає на обман, обман приносить образу і смерть.

Поставити саме Ілюзії українською мовою (п'єсу Вирипаєва на солов'їну переклав театральний критик і журналіст Віктор Собіянський) – було важливою умовою роботи поза Золотими Воротами для Станіслава Жиркова. Постановка режисера кардинально відрізняється від оригінальної постановки автора п'єси. У Вирипаєва четвірка молодих акторів, по черзі виходячи до мікрофона, розповідає красиву і сумну історію двох подружніх пар. Ілюзії Жиркова – суміш гротеску і трагедії, яскравий спектакль, в якому актори грають навіть паузи.