Я хочу чесних правил в книговиданні. Видавець Олександр Красовицький про проблеми українського книжкового бізнесу

26 червня 2018, 22:36 781
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

ukrainethebest.com

Директор видавництва Фоліо Олександр Красовицький

Минулого тижня директор видавництва Фоліо Олександр Красовицький став гостем авторської програми Час відповідати на Радіо НВ, в якій розповів її ведучому Валерію Калнишу про те, коли Україні варто чекати Нобелівську премію з літератури, чому зараз неможливо займатися регулюванням книговидавничого ринку, книжкових перевагах президента і багато іншого.

 

НВ STYLE публікує вибрані репліки з розмови.


Я зазвичай читаю кілька книжок одночасно. В даний момент це рукопис книги Юрія Винничука Сестри крові, це новий роман, який вийде до вересня у нас, і це продовження роману Аптекар, який видавався кілька років тому і вже давно проданий величезним для України тиражем - близько 15 тисяч примірників. І друга книга - це книга, яку видали наші колеги, видавництво Фабула, роман Крістофера Баклі, американського автора, в якій історія середніх віків, що пов'язана з Дюрером, з лідерами Європи того часу.


Всі книги, які видає Фоліо, це мої рішення. Видавничий бізнес дуже тонкий, дуже персоніфікований з точки зору смаку, і я думаю, що майже всі видавництва, крім величезних імперій - це смак господаря або керівника.


За останні чотири роки на видавничому ринку відбулася така кількість змін, що в цьому сідлі утримається лише той, хто постійно або змінюється разом з ринком, або змінюється до того, як зміниться ринок.


Що стосується Книжкового Арсеналу. Я дійсно вважаю його головною культурною подією року в Києві. Такого розміру культурних подій немає, з такою кількістю учасників. Я вважаю, що кожен рік Арсенал принципово видозмінюється, і поки тільки в кращу сторону. Треба віддати належне керівництву Арсеналу як такому, що вони тримають руку на пульсі, і всередині самої виставки щороку відбувається багато позитивних змін.


Практично у всіх країнах Європи книги в бібліотеках з'являються через два-три тижні після їх виходу. В Україні книги в бібліотеках з'являються не в перший рік після їх виходу, і часто не з'являються взагалі.


Зараз однозначно найінтелектуальніша влада за всі роки незалежності. Я б не назвав це ідеальним, зокрема, у мене багато претензій до Міністерства культури, яке фактично нічого не робить для того, щоб запрацював Інститут книги, який вже два роки існує.


Я не можу уявити в сьогоднішній Україні ні цензури, ні переслідувань видавництв. Ви не наведете жодного прикладу за останні роки. Це дуже важливо. Це означає, що влада розбирається в тому, що таке книги, і це дуже важливо. І розбирається в тому, що якщо когось тиснути і душити, то це буде набагато гірше, ніж дати можливість нормально працювати.


Я не бачу серед наших політиків тих, хто готов до викриттів під час своєї політичної кар'єри. Я не бачу політичної культури читача, який прийде і з ночі займе черги перед магазинами перед появою подібних книг, як це відбувається в Америці.


Ми розуміємо, що ми знаходимося в ситуації, коли технології часто випереджають письменників, і український ринок дійсно моторошно піратський. Якщо держава найближчим часом не вплине на ситуацію з піратством хоча б так, як в сусідніх країнах, то ми втратимо значну частину книжкового ринку.


Як тільки переможуть піратство, в Україну прийдуть західні агенти і видавці і витягнуть українських авторів на європейський ринок. Як тільки це відбудеться, інтелектуальні українські автори підуть за масовими, і тільки тоді може з'явитися перша українська Нобелівська премія.


Держава не впливає на створення книговидавничого ринку. Поки нічого регулювати, ми на сьогодні як і раніше маємо 70% асортименту українських книгарень, якщо брати загальний асортимент, книг, виданих в Росії. Силовим чином можна лише зменшити кількість російських книг на українському ринку. А для того, щоб з'явилися українські книги, незалежно від мови знову ж, звертаюся до такого читача, потрібна позиція держави і програма, яка дозволить створити книговидання.


Фактично ми віддали Російської Федерації частину авторів, які видаються тільки там, ми віддали частину перекладачів, які працюють на російський ринок, і ми не створили своєї частини російськомовного простору. Це складне питання.


Україна та Білорусь є єдиними країнами в Європі, які не мають програми підтримки перекладів своїх авторів на інші мови і не намагаються цю програму створити, хоча в Законі про Інститут книги це є. Таким чином ми зробили все, щоб українські автори не заробляли грошей.


Читайте повне інтерв'ю з Олександром Красовицьким тут

Головне

Геополітика

Сьогодні, 14:37

article_img
Україна не має йти на політичні компроміси в питанні реінтеграції Донбасу - Волкер
Компанії/Ринки

Сьогодні, 14:42

article_img
Мистецтво привертати увагу. Історія успіху креативного агентства Banda
Геополітика

Сьогодні, 01:49

article_img
Трамп підписав пакет законів, який збільшує допомогу Україні майже до $700 млн

Вибір редакції

Travel

Вчора, 21:45

article_img
Символізм невірності. Яка легенда оточує унікальний замок Шенборнів на Закарпатті
Авто

Сьогодні, 07:01

article_img
Найкращі кросовери з пробігом до $15 тис.
Культура

Сьогодні, 10:29

article_img
Організатори Оскара відмовилися від планів вручити чотири нагороди під час реклами