Три сестри і зомбі. 5 кращих перекладів класики

20 січня, 10:58 842
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

@Unsplash / Alice Hampson

П'ять кращих перекладів класики

Стати сучасною класикою – навіть для історії з колишніх часів – не так вже й складно. 

Фото: Автора

Адже будь-яка драма чи комедія може статися і сьогодні, причому у звичайній для повсякденного життя ситуації. Ось чому книжки цього огляду – по суті, класичні сюжети, які сприймаються по-новому, будучи перекладені українською.

Антон Чехов. Три сестри. – Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2019

Ця книжка російського класика – своєрідне чергове повернення до джерел, так само, як нещодавно повернулися в лоно української культури Казимир Малевич і Зінаїда Серебрякова, які мають українське коріння. Так само Чехов – письменник українського походження, прозаїк, класик світової літератури, один із найвідоміших драматургів світу. Його твори перекладені понад 100 мовами. Його п'єси, а зокрема Чайка, Три сестри та Вишневий сад, протягом понад 100 років ставляться в багатьох театрах світу. Зокрема п’єса Три сестри – це драма бездіяльності, де кожен лише очікує на початок життя, утім аж ніяк не намагається жити чи, принаймні, братися робити для цього бодай щось. Одночасно це й гімн сирітству, відірваності від коріння, яке все життя переживав автор. П'єса починається з монологу Ольги, старшої з сестер, в якому вона згадує смерть батька, від'їзд з Москви. Згадана тема сирітства, втрати батьків взагалі є наскрізною у творчості Чехова. Згадаймо Соню з Дяді Вані, у якій немає матері, а няня Марина і дядя Ваня виявляються ближче і рідніше, ніж батько. Ніна з Чайки хоча і не втратила батька, але своїм відходом від нього розірвала родинні зв'язки і зіткнулася з неможливістю повернутися додому, відірваністю від будинку, самотністю. Це «духовне» сирітство, вічні пошуки «духовної» батьківщини, які нині, здається успішно завершуються.

Фото: Видавництво Анетти Антоненко

Джейн Остін, Сет Ґрем-Сміт. Гордість і упередження і зомбі. – К.: Основи, 2018

Містика в цій книзі полягає в тому, що перед нами нібито класика – шедевр британської літератури, улюблений багатьма поколіннями читачів роман Джейн Остін, але зовсім в іншому, переінакшеному американським «співавтором» вигляді. І не дивно на обкладинці вказаний ще й співавтор, який, власне, й представив на читацький суд розширену версію відомої книги. Основний сюжет класичного роману не порушено, а доповнено цілком новими епізодами, зокрема безчинствами зомбі, які на початку історії почали з’являтися по селах Англії. Річ у тому, що в країну прийшла загадкова моровиця, в результаті якої мертві почали оживати. Тож відомі герої роману, двійко закоханих, виголошують свої романтичні монологи – а насправді словесні поєдинки – на тлі реальних поєдинків на кривавому полі бою. Канібалізм, тисячі трупів, пихаті дворяни, боротьба з сатанинським нашестям – все це робить класичний роман цілком сучасним чтивом, справжнім бойовиком вкупі з містичним трилером.

Фото: Основи

Оноре де Бальзак. Пустотливі оповіді. - Х.: Фабула, 2018

…У цьому самому «пустотливому» жанрі французький класик завжди почувався цілком впевнено. І саме цю збірку вважав справжнім втіленням свого раблезіанського духу, веселої вдачі, незламної віри в добро і щастя. Недарма, оцінюючи своє творіння з описом любовних утіх і непідробного гумору, він не раз повторював: «Якщо щось і залишиться після мене, то це Пустотливі оповіді. Зрештою, крім прагнення відобразити соціальну історію Франції, Бальзак, зажди мріяв поставити діагноз суспільству і запропонувати ліки для лікування хвороб, тому крім романів спочатку писав ще й комедії. Втім, більшу їх частину глядач так і не побачив, а ті, які були поставлені – не мали особливого успіху. Напевно, важко смішити публіку, залишаючись переконаним песимістом, яким за життя вважав себе Бальзак, автор епохального циклу з парадоксальною назвою Людська комедія. Сам автор Пустотливих оповідей, стилізованих під новели епохи Відродження, завжди любив гумор і розваги, залюбки виїжджав за кордон, де мав любовні пригоди. Так, серед його захоплень вирізняється тривалий зв'язок з польською графинею і дружиною українського поміщика Евеліною Ганською.

Фото: Фабула

Жан Жене. Щоденник злодія. – К.: Видавництво Жупанського, 2018

Цей одіозний роман – найвідоміший твір автора, якого Жан-Поль Сартр називав Святим Жене. Насправді ж, як пише він сам, «зрада, крадіжки та гомосексуалізм — ось головні теми цієї книжки». Загалом Щоденник злодія – це роман, зухвало названий автобіографічним, про життя злодія-гомосексуаліста, який отримує задоволення, естетичне і інтелектуальне задоволення від скоєних ним самим розпусних дій. Це роман одночасно і провокація, і одкровення; цей твір, яке вибиває читача з колій, перевертає всі моральні цінності, які тільки можна вигадати. Жан Жене – чи не найодіозніша фігура серед загалу французького письменства XX сторіччя. Як писав один із дослідників творчості письменника: «Розкішнішої прози, ніж у Жана Жене, годі знайти, не існує агресивніших п’єс, ніж у нього, я не читав більш поетичних і жахливіших творів, ніж його».

Фото: Видавництво Жупанського

Майкл Бонд. Паддінгтон. Найкращі історії. – Х.: Ранок, 2018

Захопливі  історії про ведмедика Паддінгтона із задоволенням читають діти у всьому світі протягом більш ніж п'ятдесяти років. Тепер ось всі вони вийшла в Україні. На створення епопеї автора надихнула одна подія, яка сталася на Різдво. В готелі він побачив невеличкого іграшкового ведмедика, який самотньо сидів на полиці. Саме він став прототипом героя книжки під назвою Ведмежа на ім’я Паддінгтон, вперше опублікованої у 1958 році. Історія про кумедного ведмедика з Дрімучого Перу, який оселився в Лондоні, стала популярною, і від того часу улюблений герой ще не раз з’являвся на сторінках нових книжок Бонда. «Я завжди мав велику повагу до Паддінгтона, – дізнаємося ми від Стівена Фрая. – Він – це втілення духу Британії». Загалом Паддінгтон належить до рідкісних ведмедів, і хоч би чим він займався – прикрашав будинок, працював детективом чи займався фотографією – усе це має ознаки страшенного безладу, як невід'ємної риси цього волохатого героя. Від часу, коли родина Браунів вперше зустріла його на  Паддінгтонському вокзалі, їхнє життя докорінно змінилося, адже навіть буденні речі стають надзвичайними, якщо до них прикладає свою лапу це кумедне ведмежа. До речі, ведмедик Паддінгтон був визнаний British Animation Awards кращим мультиплікаційним персонажем Великобританії усіх часів, а його автор за свій внесок у скарбницю дитячої літератури отримав орден Британської імперії.

Фото: Ранок

Читайте також:
Засліплені блиском. П’ять книг про незвичні речі
Світло наприкінці тунелю. П’ять книг, якими варто розпочати 2019 рік

Слідкуйте за найцікавішими новинами з розділу НВ STYLE в Facebook

Головне

Події

Вчора, 08:58

article_img
Детективи НАБУ знайшли прояви української корупції в 65 країнах світу
Країни

Вчора, 22:59

article_img
У Ватикані стартував саміт, присвячений боротьбі з педофілією у католицькій церкві
Країни

Вчора, 18:35

article_img
Масштабний протест у Каталонії: прихильники незалежності заблокували дороги і вступили в сутички з поліцією

Вибір редакції

Економіка

Вчора, 17:36

article_img
Штрафи та запчастини. Що робити власникам авто на єврономерах після закінчення пільгового періоду розмитнення
Події

Вчора, 10:13

article_img
А якби Майдан не переміг? Відомі українці - про те, якою була б зараз країна
Культура

Вчора, 09:36

article_img
Got to be free. У Театрі на Подолі покажуть рок-мюзикл про Майдан