Український кінобізнес - це пубертатний період, прищики і гормональні бурі. Інтерв'ю з Сергієм Созановським

12 лютого, 08:20 3912
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

FILM.UA

"Зрозумійте правильно: я не проти критики, я за. Але я проти непрофесійної критики"

НВ поговорило із засновником найбільшої кіностудії в Східній Європі FILM.UA Сергієм Созановським.

Сергій Созановський доклав руку до найкасовіших за останні роки фільмів в українському прокаті - Викрадена принцеса і Скажене весілля. Створена ним компанія за 17 років стала найбільшою кіностудією в Східній Європі. FILM.UA - копродюсер фільму Гарет Джонс [в світовому прокаті - Mr. Jones - ред. ] про Голодомор в Україні режисера Агнешки Голланд, який показали в основному конкурсі Берлінале 10 лютого.

За кілька днів до то, як в Берліні відбулася всесвітня прем'єра картини, НВ зустрілося з Созановським, щоб поговорити про все, але насамперед про національний кінобізнес, про те, чи варто знімати кіно, яке не заробить у прокаті всіх грошей, чого хоче український глядач, про вплив виборів на виробництво кіно, про нові проекти і навіть про крамольні речі.


- Прокатне кіно - це все-таки для продакшн-компанії бізнес чи дорога статусна іграшка?

- Безумовно, це бізнес, як і все, чим ми займаємося. Мільйон з гаком проданих квитків в Україні за 2018 рік, чотири з копійками мільйони доларів, які зібрали наші три крайніх релізи, прокат мультфільму Викрадена принцеса в 50-ти країнах - все це, цілком очевидно, бізнес. Бізнес непростий. Бізнес, який тільки починає розвиватися. Бізнес, правила якого тільки визначаються. Але бізнес, в який вже вірять і вкладаються інвестори. Одне з найбільших досягнень, яких ми домоглися за останні два роки і яким ми дуже пишаємося, це те, що ми показали, зокрема й національному бізнесу, не пов'язаному з кіно, що сюди можна інвестувати. Ще три роки тому це в принципі неможливо було собі уявити. І дуже хотілося б, щоб наші підходи поділяли інші учасники процесу.


- Ви маєте на увазі підходи до кінопродакшну як до бізнесу?

- Саме так. Мене засмучує цілий ряд речей. По-перше, наша звичка перекладати один на одного відповідальність. У всьому винні сценаристи, режисери, продюсери, держава і так далі - залежно від точки зору. А потрібно нам зовсім інше: формувати індустріальні правила гри і не потрібно нічого вигадувати, все вже придумано до нас і вже працює.

Наприклад, система сполучених посудин, коли успішне глядацьке кіно стає основою для успішного авторського, фестивального кіно. Ми це вже пройшли і вивчили на своєму серіальному досвіді. Зараз ми знімаємо цілу лінійку довгих серіалів, які нам дозволяють заробити, а до цього ми багато років робили програму Судові справи. І я, як колишній адвокат-практик, дико страждав, розуміючи, що ми показуємо нашому глядачеві. Але частина доходів і індустріального досвіду, набутих на цьому комерційному простому зрозумілому продукті ми переносили в абсолютно нестандартні речі. Наприклад, надали Марині Вроді нашу техніку і інші можливості - і її короткометражка Крос перемогла в Каннах.

"Успішне глядацьке кіно стає основою для успішного авторського, фестивального кіно". На фото - Сергій Созановський і Потап на зйомках Скажене весiлля
"Успішне глядацьке кіно стає основою для успішного авторського, фестивального кіно". На фото - Сергій Созановський і Потап на зйомках Скажене весiлля / Фото: FILM.UA

По-друге, мене дико бентежить, коли деякі продюсери кажуть: "ну, немає у нас кінотеатрів, ну, не звик глядач ходити на національне кіно, а мережі пручаються появі національних фільмів". Це теж не так, і ці стереотипи ми намагаємося руйнувати. Коли продюсер не надто успішного фільму говорить: «в то в країні немає нормальних команд, які роблять хороші спецефекти», це теж неправда.


- Тобто ви хочете сказати, що якоюсь мірою деякі гравці кінобізнесу займаються руйнуванням кінопроцесу зсередини?

- Абсолютно вірно. Людина, яку я процитував, є членом Європейської кіноакадемії. Я не виключаю, що, можливо, його інтерв'ю прочитає хтось із зарубіжних колег і вирішить, що в Україні VFX (візуальні ефекти) немає. Це неправда, тому що там наші хлопці роблять дивовижні речі для дорогущих індійських, китайських блокбастерів, та й для наших фільмів.

Зрозумійте правильно: я не проти критики, я за. Але я проти непрофесійної критики. «Подобається-не подобається» - це суб'єктивне речі, і якщо комусь не сподобалося Скажене весiлля чи Принцеса - я розумію. Але коли людина включає знавця індустрії, і розмірковуючи відбилася принцеса чи ні, каже: "Я знаю, кіно продається на територію Х за 10 доларів, ну, максимум за 20», - у нас це викликає посмішку, бо правда на порядок інша. Той же Китай заплатив колосальні гроші за права на прокат Принцеси.

І, можливо, зараз скажу божевільну, крамольну річ. Якщо професійна людина, тим більше, на стадії розвитку нашої індустрії займається іграми з бюджетом, але видає результат, це краще, ніж той непрофесіоналізм, з яким ми регулярно стикаємося. Тому що непрофесіоналізм - страшна річ і саме вона дратує найбільше нашу команду. Ми дуже любимо те, що робимо, і Троєщина - наш рідний дім [FILM.UA розташована на Троєщині - ред.]


- Ви головні популяризатори Троєщини в місті, в країні і взагалі у Всесвіті.

- Це правда ... І нам дуже боляче чути, що все марно і нічого не працює. Все, що потрібно для успіху кіно, в Україні є. Просто потрібно скласти пазл. І коли цю істину зрозуміє більш кількість людей, країна зробить гіперстрибок в індустрії. Чітко і зрозуміло.


- Хочу продовжити тему кіно як бізнесу. Бокс-офіси минулого року демонструють, що одна з небагатьох виправданих інвестицій - це комедія і, мабуть, ще мультфільми. Чи варто взагалі знімати все інше?

- Безумовно, варто і ми це робимо. Одним з наших перших експериментів був кінотеатральний показ концерту Океану Ельзи на Олімпійському. Наша лінійка 20018-2019 року - це історичний стрілялки Захар Беркут, історичний трилер Гарет Джонс, це комедія Скажене весілля- 2, це спортивна драма Пульс, це фентезі Поліна - абсолютно різні жанри.

"Кожного тижня я переглядаю бокс-офіси по різних країнах і регіонах"
"Кожного тижня я переглядаю бокс-офіси по різних країнах і регіонах" / Фото: FILM.UA

Ми експериментуємо, тому що впевнені: якщо кіно зроблено якісно і викликає у глядача емоцію, буде працювати будь-який жанр, від хоррора до важкої історичний драми. Це працює в усьому світі, не тільки в Україні.

Знаєте, у мене є звичка: щотижня я переглядаю бокс-офіси по різних країнах і регіонах. Для мене було великим здивуванням дізнатися, що, наприклад, Холодна війна [історична драма Павла Павліковського, що отримала кілька призів у Каннах в 2018 році і висунута Польщею на Оскар - ред. ] дуже непогано збирала майже у всіх країнах, де вона виходила. У Колумбії, в Коста-Ріці, здавалося б, де тема фільму не дуже близька, вона збирає непогані цифри. І це показник успіху.

Знаєте, до речі, який другий фільм після Скаженого весiлля за обсягом коштів, які були повернуті Держкіно? Плем'я [картина українського режисера Мирослава Слабошпицького 2014 року, яка отримала величезну кількість нагород на найпрестижніших міжнародних фестивалях - ред]. Тому що фестивальний успіх збільшує обсяг прокату. І нехай це не видатні результати, які, безумовно, не можна порівняти з розвагами і голлівудськими блокбастерами, але це постійна непогана копійка.


- Ви почали говорити про про фестивальне кіно, про Плем’я, про Холодну війну, яку в українському прокаті подивилося не дуже багато глядачів. Скажіть, вам взагалі не соромно за глядача, який любить якісь абсолютно нехитрі комеді, а розумне авторське кіно, за великим рахунком, просто не працює? І не тільки українське - світове теж. І те, що трапилося з Холодною війною в українському прокаті, підтверджує це.

- Всьому свій час. Я думаю, що хороші показники авторського фестивального кіно попереду. Спочатку глядач повинен, якщо ми говоримо про національний кінематограф, просто піти в кіно, зрозуміти, що воно існує.

Нехай простакувате і в чомусь примітивне, але він повинен в нього повірити. І цього глядача повинні побачити кінотеатральні мережі. Люди, які працюють в мережах, це такі ж жителі і громадяни України з усіма нашими плюсами і мінусами.


- Ті люди, які відбирають фільми для прокату в кінотеатри?

- Так. І головний мінус - якась боязнь чогось нового, боязнь ставити собі якісь високі цілі і намагатися цих вершин досягати. Але з цією проблемою можна і потрібно боротися. Повинен бути баланс, як колись з десятиною, коли ти віддаєш якщо не грошима, то увагою, якщо не увагою, то спробувати пояснити, чому це добре. Ось, наприклад, створюючи Викрадену принцесу, паралельно ми шостий рік підтримуємо фестиваль абсолютно некомерційної анімації Лінолеум. Тому що індустрія - це не закрита на зіпер кишеня, це сполучені посудини. Світ придумав це все давним-давно...

Сергій Созановський з дружиною Іриною Костюк
Сергій Созановський з дружиною Іриною Костюк / Фото: FILM.UA


- Чого хоче український глядач за версією Сергія Созановського?

- Він хоче зрозумілої, доброї, простої, позитивної історії, в результаті якої він вийде з кінотеатру і скаже: "Ну, в принципі хороше життя, жити добре і можна". Зараз час простих і добрих історій. А час для суворих драм настане трохи пізніше. Коли в країні все буде добре.


- Ви якраз заговорили про те, про що я збиралася запитати у вас трохи пізніше, але запитаю зараз. Наскільки взагалі політична ситуація, я маю на увазі вибори в таких неймовірних кількостях і все інше, що відбувається в країні, наскільки це впливає на кінобізнес?

- Безумовно, впливає. По-перше, повернімося в початок: кіно - це бізнес. І будь-яка нестабільність, зниження інвестиційних рейтингів, майбутня зміна уряду, можливо, курсу і так далі впливає на прихід інвестицій в індустрію.

Перша загроза - це питання інвестиційне. Друга загроза - ми довго вибудовували систему вбудовування національного законодавства до європейського законодавства, пов'язаного з регулюванням кіноіндустрії. Це система cash rebate і всіх інших історій, з цим пов'язаних [cash rebate - повернення частини грошей, витрачених іноземними компаніями на зйомки в Україні, з державного бюджету - ред.].

На жаль, як мені здається зараз, реалізувати цю історію практично буде неможливо. Знову-таки через те, що незабаром вибори. Що це означає? Це означає кілька речей. Ми стаємо неконкурентоспроможними навіть з нашими "низькими" цінами так званими. І знімальні групи їдуть до Польщі, де 30% cash rebate, Мальта далеко, але там 40%, в Прибалтику.

Остання річ, яка мене вразила, Прибалтика і Фінляндія запускають на чотири території спільну систему cash rebate, яка однаково діє на території всіх чотирьох країн. Показник - проект Чорнобиль HBO, який повинен був зніматися тут, в Україні, бюджет проекту 100 з гаком мільйонів євро. І приїхали на тиждень, але знімати поїхали в Прибалтику. Природно, всі гроші залишили там. Маючи відмінний старт, маючи чудових місцевих локальних продюсерів, але на жаль, для будь-якого західного продюсера історія cash rebate - це навіть не стільки заробіток, це показник інвестиційної привабливості та певних гарантій держави в бік того, що державі цікавий такий напрям, як кіноіндустрія.


- Саме як виробничий майданчик яких завгодно фільмів?

- Звичайно, абсолютно вірно. Не хочу в 783-тє повторюватися, це величезна кількість робочих місць, це готелі, це ресторани, це локації, і це нереальне промо країни. Тому що коли зірки першої величини тихо бродять вулицями твого міста і роблять селфі, весь світ аплодує.

Є ще мільйон всяких факторів, як то, зрозуміло, що якщо говорити про промо та маркетинг кіно, зрозуміло, що він буде ускладнений до кінця року тим, що звідусіль ллється політична реклама у величезній кількості, і місце для просування продукту буде достатньо обмежене. А ще завжди є ймовірність, що той чи інший кінопроект захочуть використовувати як додаткову політичну аргументацію.


- Ну да, в Україні під час передвиборної кампанії палицю або сірник згорілий можна використовувати як політичний інструмент.

- Так. Тобто ті чинники, які тією чи іншою мірою торкнуться будь-якого бізнесу. Просто, на жаль чи на щастя, кіно на видноті, воно помітне, і це завжди хочеться спробувати приватизувати.


- Ви неодноразово сказали словосполучення "українська кіноіндустрія". Чи існує вона насправді? Якщо так, то на якій стадії розвитку перебуває? Неоліт, Палеоліт, Льодовиковий період, Різдво Христове чи Середні віки, Відродження - де вона зараз?

- Я б класифікацію трохи поміняв, я б порівняв її з життєвим циклом людини. Це, напевно, такий чотирнадцятирічний хлопець або дівчина, тут вже я за гендерну рівність та інші всякі речі. Це, можливо, знаєте ...


- Пубертатний період?

- Так. Це легкі прищики на обличчі, це, можливо, немита голова, це, можливо, гормональні бурі ...


Сергій Созановський і Юрій Горбунов на вечірці FILM.ua під час Одеського міжнародного кінофестивалю
Сергій Созановський і Юрій Горбунов на вечірці FILM.ua під час Одеського міжнародного кінофестивалю / Фото: FILM.UA

- Перший секс.

- Дуже добре, перший алкоголь. А з іншого боку це ліхтарик під ковдрою і книжка, яка читається вперше потай від батьків. Тобто це багато речей, які відбуваються вперше в житті людини, як хороші, так і погані. Це період першого досвіду, це період вироблення первинних "кіноінстинктів", назвемо це так. "Обпікся" прокатом.


- Вперше спробував прокат.

- Так-так. Абсолютно точно. Але це вже досить доросла особистість.


- Усвідомлена.

- Усвідомлена особистість, так, яка мріє, яка переповнена романтизмом, і яка хоче перевернути і змінити світ. Ось, якщо проводити якісь паралелі. Тому у неї велике майбутнє.


- Ще дуже хочу поговорити, природно, про фільм Гарет Джонс. Як взагалі вийшло, що ви вплуталися в цей проект? Тобто це іміджева історія, це усвідомлена інвестиція, що це було? Як це сталося?

- Знаєте, це мільйон факторів. Якийсь перший дотк відбувався років три чи чотири тому. Ми тоді активно займалися історією під назвою Кінокраїна, зміною законодавства, привозом сюди іноземних груп і т.д.

Я думаю, що більше, ніж три роки. І десь, я вже не пам'ятаю, де, на якомусь новинному ресурсі, причому не українському, а на міжнародному, я прочитав, що в Польщі запускається проект про трагічний період в житті України, і під це виділяються державні гроші.


- В Польщі?

- Так. І я так для себе подумав, що щось не так у цій схемі. Польща ... При всіх непростих відновинах між нашими країнами, народами і так далі це відбувається, хтось там на це зважився, а у нас про це мало хто знає.

Я перекинув цю інформацію продюсеру Єгору Олесову і попросив його спробувати знайти людей, які займаються цим проектом. Він їх знайшов за допомогою компанії МРМ, відбувся перший дотик, і після цього все почало складатися.

Ми переконали наших чиновників від кінематографа і людей, які ним цікавляться, що, напевно, неправильно, якщо наша країна не відповість якоюсь участю в цьому великому проекті.

А далі все стало складатися якось так дуже добре. Далі Агнешка Голланд, а це все ж знаки. Агнешка Голланд - Картковий будиночок, Війна і мир, Макмафія - Джеймс Нортон, Корона - Ванесса Кірбі. І якось все так це закрутилося, змішалося.


- У підсумку українська компанія - копродюсер фільму зі світовими зірками першої величини.

- І це ще один з показників, що неможливе можливо. Можливо, щоб мега-режисер приїхав в цю країну і знімав своє кіно тут. А прекрасний Джеймс Нортон сидів у мороз на дереві кілька годин. А снігу випало стільки, що коли прийшов час зйомок у Харкові, керівники міста, всім відомі, сказали: "Які зйомки? Нам потрібно місто чистити!".

Місця зараз під сонцем вистачить усім
Місця зараз під сонцем вистачить усім / Фото: FILM.UA

Ви собі не уявляєте, що мені довелося зробити, на кого вийти і якими способами, щоб все-таки зйомки дозволили. Це теж досягнення. Ні, безумовно, отримати ведмедика ...


- Хочеться?

- Так, отримати ведмедика [Золотий ведмідь - головний приз Берлінського міжнародного кінофестіваля- ред. ] Хотілося б, але чесно кажучи, для мене більший драйв і кайф, що проект а) відбувся, б) що сталося це не десь там далеко в горах не у нас, а тут, на цій території. На цій території були витрачені не тільки державні національні гроші, а й гроші польські, англійські. Що Агнешка Голланд, що Джеймс Нортон, що Ванесса Кірбі, приїхавши сюди, побачили людей, сказали: "Тут все нормально. Тут хороший стафф, тут нормальні люди, з якими можна працювати". І це говорить про потенціал країни.


- А коли буде український прокат Гарета Джонса?

- В цьому році. Ми, звичайно, дуже сильно побоюємося. Це важка тема. Ми зараз дуже активно думаємо над тим, як цю історію осучаснити, і як цю історію відвести від виключно трагічної складової. Можливо, не відвести, але дати певну паралель, завдяки якій показати, що відбувалося. І одна з ідей, яка нам дуже подобається, це історія під назвою "антифейк". Адже чим займався Гарет Джонс? Він займався боротьбою проти фейків ось тоді [Гарет Джонс першим розповів Заходу правду про Голодомор, розвінчуючи сталінські фейкі- ред.].

Наші дні - це час фейків: час фейків у політиці, час фейків у кіно, час фейків у медіа та в економіці. Ця тема нам дуже близька. І ми дуже хочемо знайти ту "педальку" або ту "струну", яка зрезонує і все-таки змусить потенційного глядача задуматися і купити квиток... Не тільки краса майбутнього Джеймса Бонда, не тільки ім'я режисера Карткового будиночка, а ще щось.


- Чому ви знову не подали ні один з ваших фільмів на кінопремію Золота Дзиґа?

- Скажімо так, наші уявлення про правила, процедуру і регламент проведення премій розходяться з її ініціаторами і організаторами. Як тільки нам вдасться прийти до єдиного розуміння умов регламенту і членства в Академії, я думаю, ми там будемо активно брати участь. Якісь кроки ми зробимо. Так, дійсно там наш Єгор Олесов став членом правління. Але я думаю, що навіть в цьому році там буде кілька скандалів.

У мене немає мого особистісного ставлення негативного до цієї премії, просто хочеться, щоб це була справжня премія, якою можна було б дійсно пишатися, а не від безвиході говорити: "Ну, у нас же іншого немає, тому давайте так, а не інакше».


- Про Берлінале поговорили, про Дзигу поговорили, а що стосовно Оскара?

- Мене зараз закидають камінням, але мені не сподобалася Зелена книга. Я не в захваті, щось зрезонувало в Ромі, і є там щось. Не знаю що. Чи дух епохи, мені подобаються 60-і, 2000-і, ось цей період - великі дивні машини, пляжі, відносини в родині, якісь такі речі. Але з цьогорічних номінантів на Оскар, я навіть не знаю, знову-таки вб'ють же... Ну, гаразд. А, може, навпаки скажуть, що я геніальний. Нинішній Оскар і нинішня Дзига як ніколи близькі.


- Ми сьогодні багато говорили про експерименти, які з них хочеться втілити в реальності?

- Ми хочемо спробувати знімати кіно в різних жанрах. У нас є, наприклад, думки спробувати зробити Ла-Ла Ленд - місцевий національний. І називатися він буде Червона рута, тому що матеріал фантастичний, це нереальна музика, прекрасні обличчя, актори, це кайф, це справжня епоха Відродження. Дуже хочеться додати кольору, драйву в геніальну чорно-білу історію.


- Крута новина насправді.

- Дуже хочеться, щоб люди в кінотеатрі співали, виходили і співали знову. І прийшли туди з дідусем, який це бачив багато років тому, і привели свою дитину, яка розуміє щось: я живу в тій країні, де працюють дивовижні люди, створюються класні проекти, ними можна пишатися.

До речі, повертаючись до бізнесу. Так, кіно - це бізнес, який дає можливість робити людей щасливими, експериментувати, бути першим. Якби я був жорстким і прагматичним бізнесменом, я б цим не займався - робив би газові контракти і тл. Але вперше газовий контракт ти не укладеш. А ось в кінобізнесі багато робиться вперше. Вперше зняли мульт. Вперше зібрали бокс-офіс. Вперше екранізували класика. І можна нескінченно продовжувати. Місця зараз під сонцем вистачить усім. Давайте будемо "непростим підлітком", такою командою мрійників, яка перестрибне або зруйнує стіну. І всім нам буде щастя.

Головне

Події

Вчора, 08:58

article_img
Детективи НАБУ знайшли прояви української корупції в 65 країнах світу
Країни

Вчора, 22:59

article_img
У Ватикані стартував саміт, присвячений боротьбі з педофілією у католицькій церкві
Країни

Вчора, 18:35

article_img
Масштабний протест у Каталонії: прихильники незалежності заблокували дороги і вступили в сутички з поліцією

Вибір редакції

Економіка

Вчора, 17:36

article_img
Штрафи та запчастини. Що робити власникам авто на єврономерах після закінчення пільгового періоду розмитнення
Події

Вчора, 10:13

article_img
А якби Майдан не переміг? Відомі українці - про те, якою була б зараз країна
Культура

Вчора, 09:36

article_img
Got to be free. У Театрі на Подолі покажуть рок-мюзикл про Майдан