За мить до падіння. П’ять книг про життя на межі

28 липня 2018, 15:06 595
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
За мить до падіння. П’ять книг про життя на межі  - фото

Фото: Unsplash

Об’єднує героїв книг те, що може утримувати на поверхні

На межі у книжках цього огляду перебувають не лише герої контркультурного підпілля – богемні художники чи наркомани – але навіть звичайні пенсіонери під час війни на Сході.

Об’єднує ж їх усіх так само не обставини життя чи спосіб існування, а те, що може утримувати на поверхні – віра, кохання, дружба чи обов’язок.

Алістер Кроулі. Щоденник наркомана. – Х.: Фоліо, 2018

Автор цієї книги, серед попередників якого - Едгар По і Вільям Берроуз, за життя вважався чаклуном, послідовником Мороку, найбільш культовою фігурою «темної» літератури ХХ сторіччя. Хоч насправді – і це підтверджує Щоденник наркомана - нам розкривається творчість поета, філософа, зрештою, просто «живої» людини, який жив на межі життя й смерті. Утім, марно сподіватися, що книга розповідає про наркотики, адже в час, коли жив Кроулі, відвертість не була в пошані, натомість все «смажене» ховалося серед історії про людські стосунки, кохання, дружбу.

Цього разу історичне тло – це Париж і Лондон, про який розповідається у першій частині книги. Життя богеми, опускання на дно, куди засмоктує щоденне вживання речовин, які нібито збуджують творчу уяву. Вижити вдається не кожному, і тому потрібен вчитель, який виступає вже в другій частині. Саме тут мова про таємне вчення Кроулі, яке обґрунтовує бажання людей вживати наркотики, надихаючись станом зміненої реальності.

Ноа Гоулі. За мить до падіння. – Х.: Віват, 2018

Ця книга – від автора Легіону і Фарго, культових серіалів, і не дивно, що вона одразу стала бестселером. Історія про ходячу проблему – художника, пияка і гульвісу, який під час перельоту літаком потрапляє в компанію ще більш сумнівних героїв. Зокрема медіамагнат і фінансист, який подорожує з родиною, так само має свої таємниці. Хоч як дивно, але вони стають важливими після того, як літак зазнає аварії, і рятується лише художник. Що це було? Теракт, катастрофа чи помста конкурентів? Адже все сталося серед ясного дня, натомість загадка полягає в тому, що поєднувало пасажирів, які таки мають спільне – в бізнесі та житті. Крім того, що за волею долі герой-художник залишається з дітьми одного із загиблих пасажирів, автор вводить ще кілька паралельних ліній сюжету.

Слідчі з ФБР збирають серед уламків катастрофи можливі докази, співробітники агентств безпеки шукають відповіді на питання про справжні причини аварії, а преса тим часом підозрює самого художника, який у переддень трагедії намалював картину з падаючим літаком. І всі ходять на межі здогаду, який, насправді, виявляє зовсім іншого, справжнього вбивцю.

Роберт М. Зоннтаг. Сканери. - Брустурів: Дискурсус, 2018

Свого часу Тетяна Толстая в романі Кись розповідала про постапокаліптичний світ без книжок, а Володимир Сорокін у своїй Манаразі дивував читача часами, коли на творах класиків готують вишукані страви для гурманів. Майже те саме у цій історії про світ 2035 року, де всі книжки оцифровані, будучи доступні в електронних бібліотеках. І лише головний герой, який сканує книжки на роботі, не згоден з таким станом речей. Підпільні книжники обирають саме його для здійснення місії з порятунку літератури для майбутніх поколінь. Війна між цифрою і буквою має відбутися вже як терористична діяльність, оскільки надто давно світ існує без запаху друкарської фарби і шурхоту книжкових сторінок.

Тож не дивно, що дуже скоро життя героя було на межі, його розшукують. «- Увага! Ця особа є членом терористичного угру­пування Книжкова гільдія. Зональне управління разом з Ultranetz розшукують цього чоловіка. Він є ватажком терористичного осередку, відповідального за е-атаку, здійснену два дні тому в п’ятому кварталі. Він озброє­ний та дуже небезпечний».

Ірвін Ялом. Брехуни на кушетці. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2018

Чи думав автор цієї книжки на початку своєї кар’єри, що йому судилося працювати не в науковій лабораторії, займаючись розподілом ліків у психофармакології, а потрапити в самісіньке пекло своєї професії? Ось це, справді, життя на межі, тобто на межі реального – робота з пацієнтами, чиї історії іноді нагадують фантастичну подорож у найпотаємніші закутки людської психіки. Чого варта вже перша, про залицяння сімдесятирічного лікаря до своєї тридцятирічної пацієнтки, яка нагадує карколомні пригоди Памели Андерсон у часи її шлюбу з рок-зіркою Томмі Лі. «Частенько могла щось таке утнути, але почала втрачати останні дещиці самоконтролю, - розповідає лікар. - Тільки уявіть: під’їжджала на шосе до якогось мікроавтобуса чи вантажівки, досить високого, щоб водій міг бачити її в машині, задирала спідницю й мастурбувала на швидкості вісімдесят миль за годину. Божевілля! А тоді трохи далі по шосе виходила і, якщо водій їхав за нею, зупинялася, залазила до кабіни й робила йому мінет».

І якщо в тієї ж Памели Андерсон в ігрищах з коханим це було «невинною» сексуальною витівкою, то в цьому випадку мова про життя на межі. Адже пацієнтка різала собі руки, пила й кололася героїном, міняючи психотерапевтів, як рукавички, і більше двох днів не затримуючись в лікарнях через скандальний характер. І таких історій «на межі» у збірці психотерапевтичних оповідей, повірте, вистачає.

Андрей Курков. Серые пчелы. – Х.: Фолио, 2018

За сюжетом цього роману, життя обох головних героїв знаходиться на межі життя і смерті. Справа в тому, що обидва опинилися в сірій зоні під час війни на Сході – лише двоє у покинутому селі. Один з них – пенсіонер, який займається бджолами, і в гості до якого, буває, приходять бійці з українського війська. Другий – його однокласник, який приятелює з сепаратистами. Першому доводиться переїхати до знайомого пасічника в Крим, щоб уберегти бджіл.

«Серые пчелы способное в любое время суток беспокойство вызвать, ощущал он только по отношению к своїм пчелам. Но сейчас у них зимовка, а стенки в уликах толстые, сверху на рамках да подкрышками закрытыми - листы войлока. Снаружи по бокам - пластины железа. Но хоть ульи и в сарае, все равно дурной снаряд может с любой стороны прилететь. Тогда осколки когут сначала железо посечь, а потом... Потом у них, может, и сил не станет деревянные стенки ульев насквозь пробить да пчелиную смерть посеять?..» Але цього разу в його житті вперше «озиваються» його підопічні, при цьому несподіваним чином. Бджоли несподівано починають впливати на сюжет, рухаючи дію роману, і їх господар вже не знає, кому довіряти.

Слідкуйте за найцікавішими новинами з розділу НВ STYLE в Facebook і Instagram

Спецвипуск НВ Style

В гостях у Роберта Гулієва

Знаменитий український винороб влаштовує екскурсію у своєму будинку на березі моря в Одесі, показує сад, створений парковим архітектором Берлусконі, розкриває тонкощі власного бізнесу і пригощає чудовим шардоне 2016 року з особистого винного льоху

Читати журнал українською