"Морське око", замки та водоспад. 9 місць, які варто відвідати на Закарпатті - вибір редакції

12 січня, 17:05 1588
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Фото: vera_polischuk via Instagram

В Україні чимало мальовничих куточків. Які місця варто відвідати, вирушаючи на Закарпаття? Пропонуємо добірку із 9 таких місць.

Щодня в ефірі Радіо НВ можна почути програму про подорожі Україною - Де живемо. У коротких записах журналіст Богдан Амосов радить слухачам, куди краще поїхати на вікенд, де в Україні варто провести відпустку. Ми вирішили обрати 9 найцікавіших випусків його передачі, кожен з яких присвячений окремій місцевості на Закарпатті.

Послухати записи найцікавіших програм Радіо НВ можна на сторінках у SoundCloud, MixCloud та iTunes.

Озеро Синевир

Фото: litvi.sandra via Instagram

Синевир - найбільше гірське озеро України і одночасно найзагадковіше. Озеро розташувалося на висоті 1000 метрів над рівнем моря. Його глибина - 24 м. “Морське око Карпат”, як ще називають Синевир, настільки холодне, що пірнути глибше двох метрів тут мало кому вдавалося. Влітку прогрівається лише поверхня, в якій можна організувати відпочинок. Вода тут прозора, можна сказати, кришталева. А на глибині видно, як плаває по дну усіляка рибина.

Фото: darinaandreevnaa, ksenia_kupriy via Instagram

Продовження:

Село Лумшори

Фото: yaryna_nyzhnyk via Instagram

Лумшори - село, що розташувалося неподалік із Словацьким та Угорським кордонами. Воно відоме своїми лікувальними водами ще з початку 17 століття. Воду наливали у дерев’яні корита, кидали в них розжарені камені, а потім стрибали в цю воду. Згодом неподалік навіть зробили два величезні чани по 250 л - для водних процедур. Під час Першої Світової війни чайни загубили. І віднайшли один із них лише у 70-х роках, у лісі. Інший же, неочікувано, опинився у Віденському музеї.

Фото: alexnazgul, halahovets_vova via Instagram

Курортна зона тут і досі є. У Лушморах безліч готелів і санаторіїв, де можна не лише зупинитися, але й оздоровитися у мінеральній воді. Місцеві пропонують купання у підігрітих чанах: їх розміщують на відкритому повітрі безвідносно того, яка пора року, та підігрівають просто на дровах.

Продовження:

>

Водоспад Шипіт

Фото: nastyaleluyk via Instagram

Водоспад Шипіт - одне з найбільш мальовничих місць гірського Закарпаття. Він спадає на шляху однієї з приток Тиси, у підніжжя гір Гимби та Великого Верху. Існує безліч легенд, що пояснюють назву водоспада. Найпоширеніша - кажуть, що джуркіт водограю нагадує шепіт гір. Є також своя, місцева легенда.

Фото: ryabchenko_natalia, alina.cocaina via Instagram

Продовження:

Хуст

Фото: darinaandreevnaa via Instagram

Перші згадки про Хустський замок з'явилися ще наприкінці 12 століття. Власником замку був воєвода на ім'я Хуст. Замок проіснував лише півстоліття, а потім був зруйнований. На відбудову його пішло ще століття. Цікаво: гідно з документами, що дійшли до наших часів, замок певний час перебував у власності графа Дракули… Деякі дослідники навіть вважають, що власник два роки поспіль прожив у цьому замку.

Одне із примітних місць у Хусті - так званий “чеський квартал”. Це квартал будинків для службовців та військових, які звели у Хусті в стилі “шале” близько 1925 року. Тоді Хуст належав Чехословаччині.

Фото: larisa_in_time via Instagram

Продовження:

Замок Сент-Міклош

Фото: skurydinairina via Instagram

Замок Сент-Міклош або Чинадіївський називають Фортецею любові. Він вважається найромантичнішим палацем Закарпаття. І справа навіть не в тому, що будівля дійсно старовинна і красива. А радше в історії кохання, яка з ним пов’язана.

Фото: sent_miklosch, olexandra_liaskivska via Instagram

Сент-Міклошем протягом тривалого часу володіли угорські магнати. Однак своєю славою фортеця завдячує жінці - княгині Ілоні Зріні, яка фактично очолювала угорський визвольний рух наприкінці 17 століття та обороняла Мукачівський замок. Вона мала цей палац за любовне гніздечко.

Продовження:

Село Іза

Фото: litvi.sandra via Instagram

Іза. Назва цього села нагадує слово “лоза”. І, мабуть, це якось пов'язано з тим, що село називають столицею лозоплетіння України. На торгових точках Ізи знайдете будь-які плетені вироби - кошики, меблі, крісла-качалки, сувеніри, ляльки. Майстри цього села на Закарпатті можуть плести з лози все, що завгодно, і навіть приймають особисті замовлення. На території села Іза, на сільськогосподарських угіддях, не вирощують ані пшеницю, ані картоплю, ані інші сільгоспкультури - тут ростуть лише вербові чагарники.

Фото: aleksandr_shekera, myrkonavt via Instagram

До слова, у цьому селі розташована єдина в Україні ферма із розведення манчжурських оленів.

Продовження:

Замок Паланок

© dsh.miroshnichenko via Instagram

Замок Паланок - головна туристична точка Мукачевого. Він був містотворчим. У ньому жила знать та аристократія. Навколо мешкали у хатках селяни, які у часи осади ховалися за мурами на подвір’ї замку. Зараз Паланок так само здіймається над приватним сектором Мукачевого. Це фактично три маленькі замки в одному. Фортеця поділена на три тераси.

Фото: _lina.mur via Instagram

Продовження:

Замок Нялаб

Фото: vikafeyer_0309 via Instagram

Мало що нині лишилося від королівського замку Нялаб на Закарпатті. Ерозія поступово перетворює його на частину гори, на якій замок, власне, і стоїть. Збудувати його свого часу вирішили на вершині вулканічного походження, далеко від інших гірських хребтів - аби місцевість довкола добре проглядалася. Тут угорські королі зупинялися під час своїх полювань у закарпатських лісах. Замок будувався впродовж десятиліть. Це була довершена і досить надійна споруда. У 1672 році замок підірвали за наказом короля Леопольда, який не довіряв власникам споруди.

Продовження:

Долина нарцисів

Фото: iren_sambor via Instagram

Весна найкраще підходить для відвідин Закарпаття. Якщо ви приїдете у травні, то можете застати цвітіння Долини нарцисів, біля міста Хуст. Українські ботаніки стверджують, що це унікальний природний об'єкт, який не можна побачити у світі більше ніде. Принаймні, багато хто з мандрівників знає про це місце і не забуває навідуватись. У тому числі і гості з-за кордону. Рідкісна квітка, що занесена до Червоної книги, розцвітає наприкінці квітня і цвіте приблизно 2-3 тижні. То ж важливо не пропустити саме ту пору, коли долина постає у повній своїй красі.

Продовження: