Занадто багатий і успішний. Яким туристи бачать Мюнхен

20 квітня, 19:56
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Занадто багатий і успішний. Яким туристи бачать Мюнхен - фото

Anastasia Dulgier via Unsplash

Люди, які мало п’ють, викликають у Мюнхені підозру: коли я, не великий любитель пива, в культовій пивниці Гоффбройхаус замовив келих об'ємом 0,5 літра, офіціантка помітно рознервувалася, ділиться оглядач НВ Олександр Пасховер.

П овчальний випадок з історії працевлаштування у Мюнхені кінця XVIII століття. Про нього вам розкажуть у резиденції баварських королів. А я просто зараз. Отже, 30 вересня 1777 року 21-річний композитор Вольфганг Амадей Моцарт із сусіднього Зальцбурга прибув до столиці Баварії Мюнхена. Він мріяв влаштуватися в оркестр у дворі Максиміліана III Йосипа.

Придворний віолончеліст і камергер відрекомендував Моцарта монарху, коли той прямував на месу. Зустріч була короткою.

— Я неодмінно зроблю Мюнхену честь, — кинув навдогін Максиміліану австрійський претендент.

— Це марно, — відмахнувся на ходу 50-річний монарх, — жодної вакансії немає.

Через три місяці після тієї співбесіди король раптово помер. На його місце заступив Карл II Теодор. Він замовив висхідній австрійській зірці музику і постановку опери Ідоменій, цар Критський. Прем'єра відбулася 29 січня 1781 року в мюнхенському театрі Кювільє, найкращому концертному майданчику Баварії XVIII століття, яким він залишається донині. На прем'єру з'їхалися гості з усіх околиць. Як і обіцяв Моцарт, він зробив Мюнхену честь, а Мюнхен зробив Моцарту ім'я.

Відтоді мало що змінилося. Баварці - аристократи Німеччини, давно склали собі ціну. І Моцарт — це одна з багатьох її золотих монет. Тут народився і творив Ріхард Штраус. У маленькому баварському містечку з’явився на світ перший німецький Папа Римський Бенедикт XVI. Вулицями Мюнхена ходила найбагатша людина всіх часів і народів — фінансовий геній раннього ренесансу Якоб Фуггер, чиї статки на момент смерті 1525 року в перерахунку на сучасну валюту оцінювалися у $300 млрд.

Мюнхен сформувався під тиском великих грошей, а вони сформували особливий тип людей німецького капіталізму — трохи зарозумілих, і таких, що ширяють у небесах. Все пролетарське їм чуже. Тож 100-річний ювілей від дня заснування в Мюнхені Баварської Радянської Республіки, який припадає на 13 квітня, пройде непомітно.

Цей пік комунізму протримався тоді всього три тижні. Вся річ у тому, що Мюнхен завжди був дуже багатий і успішний, щоб інтерес до влади «голодних і рабів» протримався набагато довше.

Фото: Christoph Keil via Unsplash

Мюнхен здатний скласти ціну не тільки собі, але й гостям. Ось моя історія з Гоффбройхауса, культової пивниці Європи, театру пива з живою музикою віком понад 500 років. Сюди я зазирнув зі своєю донькою. Ми не великі любителі пива і тому замовили келих 0,5 літра на двох. Дівчина, яка нас обслуговувала, захвилювалася. Схоже, такий мінімалізм вона бачила вперше. Про всяк випадок вона попросила розрахуватися негайно — і за напій, і за їжу.

Люди, які мало п’ють, викликають у Мюнхені небезпідставні підозри. У Німеччині після Чехії найвищий у світі обсяг споживання пива на душу населення. А кількість броварень в одній лише Баварії приблизно така ж, як і у всій решті країні.

У Мюнхені важко знайти хорошу каву, але легко знайти затишне кафе з прекрасним вибором свіжої випічки. Здаю три точки. Перша біля площі Марієнплац — італійське кафе Bar Elf із гучним, веселим персоналом. Друга — тихе місце майже за рогом, кондитерська Людвіга Рідмаєра на Orlandostraße 1. І третє місце — не тихе, не привабливе, далеко від центру, але з найкращою кавою в місті. Це корпус біології Університету Людвіга-Максиміліана.

Хочете розповісти цікаві факти про своє місто? Пишіть нам на travel@nv.ua

А тепер ласощі, які потрібно спробувати обов’язково. По-перше, брeцeль з leberkäse. Він нагадує болонську ковбасу — суміш яловичини, свинини і бекону плюс солоний огірок. Популярний у сусідній Австрії, у всій південній Німеччині і Швейцарії. Друга популярна їжа — Berliner. Це пончик у цукровій пудрі, часто з повидлом. І третє - це те, без чого Мюнхен неможливий: яблучний штрудель. Ще можна з'їсти Käsekuchen — сирний пиріг, Mohnküchen — пиріг із маком, а також Franzbrötchen — булочку з корицею, яка є в будь-якій пекарні. Родом вона з Гамбурга, але Мюнхен її дуже любить.

Звичайно, крім такої недієтичної їжі в цьому місті можна і потрібно харчуватися і традиційними сосисками на будь-який смак і колір. Далеко ходити не треба — поруч із Марієнплац прекрасний фермерський ринок.

Але ми ж не товстіти в Мюнхен приїхали. Час і порухатися. Вперед, знаковими місцями. Від приватних, на кшталт музею BMW, до державних, як-от резиденція баварських королів. Немає сенсу описувати їх детально. Краще один раз поїхати, ніж сто разів пошкодувати, що не поїхав.

Цей матеріал опубліковано в № 13 журналу Новое Время від 11 квітня 2019 року

Журнал НВ (№ 21)

Парламентскі списки

Завдяки двом новим політичним силам на парламент чекає безпрецедентне в історії України оновлення

Читати журнал